Мета ґендерного виховання полягає не в тому, щоб зробити кардинальні зміни у виховному процесі та навчати дівчат бути сильними та активними, а хлопців – чуйними та охайними. Діти мають знати, що вони – унікальні особистості, які можуть мати різні риси характеру та бути спокійними, сумлінними, рішучими, сміливими, емоційним, сором’язливим незалежно від того, якої вони статі.
Визначення термінів
Гендер (англ. gender - стать від лат. genus-рід): соціальна стать, що визначає поведінку людини в суспільстві і те, як ця поведінка сприймається; соціально обумовлені ролі, і сфери діяльності чоловіків та жінок, які залежать не від біологічних статевих відмінностей, а від соціальної організації суспільства.
Генедер визначає соціально-рольовий статус, соціальні можливості людини (чоловіка та жінки) в усіх сферах життєдіяльності: освіті, професійній діяльності, розподілі сімейних ролей, репродуктивній поведінці, доступі до влади.
Стать - визначає, чи є людина чоловіком або жінкою. Вона зумовлена структурою генів і є поняттям біологічним. Ознаки статі формуються у процесі статевого розвитку людини від моменту зачаття до досягнення нею статевої зрілості.
Ознаки статі: q з’являються самі собою (без зовнішнього впливу) q є універсальними, не залежать від країни, культури, релігії q ніколи не змінюються в історичному процесі q властиві лише одній статі
Ознаки гендеру:
є культурною традицією
істотно відмінні в різних країнах і навіть в одній країні (залежно від населеного пункту чи соціального прошарку)
можуть змінюватися з часом
властиві людям різної статі
Гендерна ідентичність - усвідомлення особистістю себе як представника чи представниці статі, гендеру, відчуття свого жіночого, чоловічого або андрогінного тіла, усвідомлення своєї приналежності до чоловічої, жіночої або якоїсь іншої статі у соціальному контексті.
Гендерна ідентичність поетапно формується в особистості у ході виховання та соціалізації
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ГЕНДЕРУ
Період з одного до шести років вважається дуже важливим у формуванні гендерних уявлень
- МАРКУВАННЯ ГЕНДЕРУ: До 2-3 років дитина вже знає, хто вона – хлопчик чи дівчинка, і відповідно позначає себе
- ГЕНДЕРНА СТІЙКІСТЬ: У дітей 3-4 років формується стале уявлення про те, що дівчинка стане згодом жінкою, а хлопчик – чоловіком. Але на цій стадії діти ще не розуміють, що стать є незворотнім феноменом, вони вважають, що завдяки зовнішнім змінам можна змінити свою статеву належність
- 3) ГЕНДЕРНА НЕЗВОРОТНІСТЬ: Дитина 4-7 років знає, що незважаючи на її прагнення, змінити свою стать їй не вдасться, і що стать не залежить від того, який одяг, зачіску дитина носить, якими іграшками грається
- Наступний найважливіший етап формування гендерної ідентичності – це підлітковий вік. Цей віковий період є важливим етапом становлення статево-рольової ідентичності, бо саме у цьому віці відбувається активне усвідомлення суті своїх ставлень до інших людей та самого себе, розширюється й уточнюється статеве самовизначення.
- Підлітковий вік визначає подальший розвиток особистості, орієнтацію на справжні зразки Я -чоловіка і Я-жінки.
У підлітковому віці бурхливе статеве дозрівання, зміна форм тіла, романтичні переживання, еротичні бажання стимулюють формування гендерної ідентичності. Відбувається активне засвоєння норм поведінки і становлення характеру під впливом соціальних норм і очікувань.
Підлітки починають орієнтуватися на ті стереотипи поведінки, що прийняті в їхньому середовищі й активно пропагуються масовою культурою. На сьогодні ідеалом дівчини може стати сильна, успішна і самостійна жінка. Дедалі рідше домінування чоловіка в любові, родині й колективі сприймається як норма. Нинішні підлітки і молоді люди більш ліберальні у своїх поглядах на сексуальність і гендерні ролі.
Гендерні знання особливо важливі у цей період, коли підлітки починають здобувати життєвий досвід. І їх дорослішання складається з трьох основних аспектів – самопізнання самовираження самоствердження
Гендерні аспекти статевого виховання формують у молоді:
усвідомлення себе представником своєї статі, що підтримує самооцінку й почуття самоповаги, впевненість і потенціал самореалізації;
q необхідних навичок спілкування й взаєморозуміння, а також здатності приймати усвідомлені рішення щодо міжстатевих відносин; q
здатності й прагнення оцінювати свої вчинки стосовно інших людей з урахуванням статевої належності; q
«соціальної» відповідальності у взаєминах між статями, переконання, що й в інтимних стосунках людина не є незалежною від суспільства; q
прагнення мати міцну, дружну сім’ю, що відповідає сучасним вимогам суспільства: народження дітей, рівноправність батька й матері в сім’ї; свідоме й відповідальне ставлення до виховання дітей
Визначення термінів
Спрощені уявлення про те, як мають поводитися люди різної статі, який одяг носити і чим займатися, називають гендерними стереотипами.
Приклади гендерних стереотипів щодо жінок v
Усі жінки мріють вийти заміж. v
Усім дівчатам подобається рожевий колір, серіали і шопінг. v
Жінки погано водять машину і нічого не тямлять у техніці. v
У жінок геть відсутня логічне мислення. Приклади гендерних стереотипів про чоловіків v
Справжні чоловіки не плачуть, це ганьба! v
Чоловіки бояться розумних і успішних жінок. v
Всі чоловіки обожнюють пити пиво і дивитися футбол.
Про стереотипи у навчанні та вихованні
q статево-рольовий підхід до навчання та виховання в освітніх закладах (ґендерні стереотипи щодо очікуваної поведінки дівчат і хлопців, роздільні уроки, «подвійна мораль» до оцінювання поведінки дівчат і хлопців тощо)
q фемінізація освіти (суттєве переважання жінок серед педагогів та фахівців в закладах освіти)
q ґендерні стереотипи у виборі напрямів навчання та професій для дівчат і хлопців («жіночі» і «чоловічі» сфери діяльності, професії)
q ґендерні стереотипи у виборі напрямів позашкільної освіти для дівчат і хлопців, щоспрямована на розвиток творчих здібностей і талантів дітей
Визначення термінів
Відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок» (розділ 1, ст. 1) гендерна рівність трактується як рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства.
Гендерне виховання - це цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття, поведінку вихованців з метою формування в них егалітарних цінностей, поваги до особистості, незалежно від статі, розвитку індивідуальних якостей і здібностей задля їх самореалізації, оволодіння навичками толерантної поведінки та з метою побудови громадянського суспільства
Гендерне виховання особистості здійснюється під впливом родини, освіти, засобів масової інформації, релігії, мистецтва, мови, правової та державної політики
Основні принципи гендерного виховання
q уникнення будь-яких проявів упередженості та дискримінації вимог до навчання і поведінки хлопців і дівчат
q статево нейтральні вимоги дo дотримання правил поведінки, уникнення нав’язування стереотипів
q орієнтація нa індивідуальний розвиток здобувачів освіти, їх здібності, уподобання, можливості оволодіння універсальними вміннями тa навичками незалежно від статі
q однакові педагогічні вимоги, тон і зміст звертання дo хлопців і дівчат
q уникнення орієнтації нa стать у спілкуванні