Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1992 році.

         Люди з особливими потребами досить часто бувають виключені з повноцінного життя громад. Їхня дискримінація набуває різних форм, включно з фізичними і соціальними бар’єрами. Від цього потерпає суспільство, адже втрата такого вагомого потенціалу суттєво збіднює людство.

         13 грудня 2006 року ГА ООН була прийнята Конвенція про права інвалідів, яка є правозахисним документом з чіткою орієнтацією на соціальний розвиток – це водночас договір з прав людини та інструмент розвитку.

         Принципами конвенції є: повага до притаманної кожній людині гідності та особистої незалежності; недискримінація; повне й ефективне залучення в суспільство; повага особливостей інвалідів; рівність можливостей; доступність; рівність чоловіків і жінок; повага до здібностей дітей-інвалідів тощо. Україна ратифікувала Міжнародну конвенцію ООН про права інвалідів 16 грудня 2009 року.

        Україна цілеспрямовано рухається до створення комфортних умов життя для людей з інвалідністю, до покращення стандартів життя для людей з інвалідністю попри виклики, пов’язані з війною на сході країни та пандемією COVID-19.

         «Люди з інвалідністю – це не люди «з особливими потребами». Бо їхні потреби – такі ж, як і в інших громадян: жити без обмежень, вільно пересуватися вулицями міста, мати змогу навчатися, працювати, займатися спортом, ходити в кіно чи в музей. Вони мають таке ж право проявляти себе, заявляти про себе, розкривати свої таланти, як і інші громадяни.