«Ця дитина просто не хоче вчитися!» — можна почути і від батьків, і від вчителів. Якби всі школярі мали високу мотивацію, проблем би було в рази менше. «Ви ж професіонали, ви і заохочуйте» — дорікають педагогам батьки. «Якщо дома не привчили вчитися, у школі з таким учнем доведеться мучитися» — відповідають учителі.

Вчені довели: немає дітей, які не хочуть нічим займатися. Вплив родини значний, адже найбільше чутлива до таких змін дитина в дошкільні роки. Та на дитину будь-якого віку можна впливати — на краще чи на гірше.

Діти, які здаються мало вмотивованими до навчання чи дослідницької діяльності, насправді мають розвинену мотивацію уникнення. Вона спонукає уникати небезпеки, ризику, негативу на кшталт критики чи низьких оцінок. За такого настрою налаштувати на довгострокову мету зовсім важко. Є другий вид мотивації — досягнення, яка направляє нас до винагороди, результату. За такого настрою можна розвивати цілеспрямованість, бажання отримати відкладене задоволення. Ці два види мотивації врівноважують один одного.

Для початку розберемо витоки походження терміна «мотивація». Походить це слово від англійського «move» – «рухати». Іншими словами, мотивація – це те, що рухає людиною, змушує її із  завзятістю і наполегливістю виконувати те чи інше завдання і йти до поставленої мети. Мотивована людина легко досягає інтелектуальних, спортивних та творчих успіхів.

Як батькам мотивувати дитину до навчання?

1. Допоможіть дитині розібратися в складній темі

Згідно з результатами досліджень, висока навчальна мотивація формується у дітей у тих сім'ях, де їм надавали допомогу при висуванні нових складних вимог. А якщо у дитини виникали труднощі, ставилися до неї з теплотою, любов'ю і розумінням. У той же час в тих сім'ях, де був присутній жорсткий нагляд або байдужість, у дитини формувався не мотив досягнення успіху, а мотив уникнення невдачі, що безпосередньо веде до низької навчальної мотивації.

При цьому пам'ятайте, що «допоможи» і «зроби за мене» - різні речі. Тут дуже важливо дотримуватися балансу. Не виконувати завдання за дитину, проте не залишайте запитання дитини без відповіді. Докладно й терпляче відповідаючи на всі її питання, ви формуєте у дитини установку, що процес пізнання нового - це цікаво, і що ви, як батьки, це заохочуєте.

2. Хваліть дитину

Дитині важливо знати, що всі її зусилля не залишаються непоміченими. Якщо вона відчуває любов та підтримку близьких, то усвідомлює, як важливо для них її серйозне ставлення до навчання. І в такій сім'ї похвала за її старання, а не за оцінки, буде мати для неї важливе значення і послужить хорошим стимулом у навчанні.

Не сваріть дитину за помилки – це поселить в ній страх невдачі і стане першим кроком на шляху до демотивації. Якщо дитина раптом пропустила кому, спробуйте перевірити завдання разом з нею. При чутливому керівництві батьків вона зможе сама знайти і виправити помилку. До того ж, після цього у вас з'явиться додаткова можливість для похвали.

3. Не порівнюйте її з іншими дітьми

Кожна дитина – це особистість, і у неї обов'язково є свої сильні і слабкі сторони. Завжди знайдуться діти, які будуть у чомусь краще вашої дитини і ті, які будуть в чомусь програвати їй. А порівняльні характеристики здатні лише підірвати ніжну дитячу психіку, змушуючи дитину думати, що вона гірша за інших і порушити її взаємини з батьками.

Саме тому так важливо виявити і підтримувати всі пізнавальні захоплення свого чада. Якщо йому подобається математика – купіть енциклопедію з математики, а якщо подобається робити щось своїми руками – обов'язково запишіть на цікаві курси, які відповідають його інтересам.

4. Оточення дитини має стимулювати її до успіхів

Зацікавленість у навчанні у дитини з'являється, коли зачепили його самолюбство: «Я що, гірший за інших? Я можу вчитися так само добре, як і Сашко з мого класу». А якщо це слабкий клас, у неї не буде мотивації вчитися – вона і так найрозумніша. Тому батькам треба стежити за тим, в якій атмосфері вчиться їх чадо і всіляко підтримувати в ньому позитивний змагальний порив. Якщо більшість друзів будуть активними, добре вчитися, то і ваша дитина постарається бути не гіршою.

5. Дозуйте навантаження

Відсутність інтересу до навчання може бути обумовлена і занадто високим навантаженням. В такому разі його необхідно знизити, щоб уникнути зриву. Обов'язково слід дотримуватися балансу між відпочинком і розвагами.

6. Розвивайте в дитині навичку самоконтролю

Часто помилки у дітей виникають через неуважність. Навчіть дитину перевіряти після себе виконані завдання. Вона повинна знати, як перевірити правильність математичних обчислень, як шукати за словником написання слова, як дізнатися, чи запам'ятав зміст параграфа. Так, помилок у дитини стане менше, а мотивації до нових досягнень додасться.

7. Допоможіть дитині сформувати навички навчальної діяльності

Поки у дитини не сформовані навички поведінки в процесі навчання, батьки повинні контролювати цей процес і враховувати індивідуальні особливості дитини: коли їй краще сісти за уроки, які уроки робити насамперед, коли робити паузи тощо. Так ви допоможете дитині навчиться правильно розподіляти навантаження і не перепрацьовувати.

8. Не женіться за оцінками

Пам'ятайте, що розумна, обдарована дитина не завжди має гарні оцінки. І навпаки. Якщо ваша дитина вважала, що засвоїла навчальний матеріал, а оцінка низька, то потрібно розібратися, що ж сталося. Можливо, вона справді все зрозуміла, але перенервувала на контрольній, або, наприклад, погано себе почувала.

9. Розвінчайте міф про вроджені таланти

Те, що оточення дітей говорить про таланти, має величезне значення. Якщо вважається, що люди мають або не мають здібності від природи, початкова невдача пояснюється браком таланту, а це знижує мотивацію. Якщо йдеться про важливість практики, праці заради досягнення результату, мотивація підвищується. Доведено, що навіть дитина, яка звикла вважати себе позбавленою здібностей, значно підвищує навчальні успіхи, якщо авторитетний дорослий доведе, що це не так, що спроби та помилки дадуть результат.

10. Обережно зі стимулами

Якщо ж хлопчик чи дівчинка привчені до матеріальних винагород, це гасить довгострокову мотивацію. Очікуваний приз втрачає новизну, і мозок виявляє менше нейронної активності в дофаміновій системі. Якщо нагорода ще й менша, ніж очікувалося, мотивація різко гальмує. Тож якщо вдалися до винагород, єдиний спосіб зберігати мотивацію — «підвищувати ставки». Приз має бути сюрпризом та ще й кращим, ніж дитина очікувала. Це не дуже реально. Тому найліпший спосіб прищепити здорову мотивацію — позитивні відгуки плюс цікава дитині діяльність: гра, творчість, дослідження.

Приділяйте дитині достатньо уваги, і тоді ви допоможете їй з навчатися з радістю.