Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім'ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов'язковим, a й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати. У фізичному вихованні дітей в сім'ї можуть бути використані різні форми роботи – від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окремому виді спорту). Можна рекомендувати такі форми роботи з фізичної культури:

∙ ранкова гігієнічна гімнастика;

∙ ранкова спеціалізована гімнастика;

∙ фізкультхвилинки;

∙ заняття із загальної фізичної підготовки;

∙ самостійні тренувальні заняття;

∙ участь у змаганнях;

∙ прогулянки (лижні, велосипедні, піші);

∙ процедури для загартування;

∙ туризм;

∙ рухливі і спортивні ігри.

Саме ви як батьки знаєте найкраще свою дитину. Ви знаєте чому він посміхається, радіє, а чому навпаки сторониться, боїться, що приносить йому дискомфорт.  Саме ви  як батьки (мама і тато) є найближчі  для вашої дитини і він вам довіряє на всі 100 %.

   Сім’я дитини з освітніми особливими потребами є її першим соціалізуючим  інститутом. Процес дорослішання дітей такої категорії проходить з великими труднощами та у дещо сповільненому темпі,  його також можна розділити на етапи:

   І етап соціалізації – входження дитини в соціум. Першою сходинкою є адаптація її в сім’ї. Успішність цього процесу залежить від того, наскільки адекватно члени родини реагують на проблеми  дитини і допомагають у їх подоланні. Виникаючі труднощі – результат неправильної позиції батьків  та інших членів сім’ї.

   ІІ етап соціалізації – це перебування дитини у спеціальному закладі. Важливу роль має відіграти такт педагогів, повага до дитини з особливими освітніми потребами. Завдання батьків налаштування дитини на перебування у закладі. Знову ми бачимо важливість нових змін у  житті дитини виконують члени родини.

   ІІІ етап  соціалізації – адаптація дитини та її сім’ї власне у суспільстві, (пошук інших сімей з подібними проблемами, встановлення контактів, пошук своєї «соціальної ніші»).

   Гармонійна сімейна атмосфера розцінюється як корекційне середовище для дитини.

Ігри – один із засобів виховання і навчання дітей дошкільного віку. Гра для дошкільників – засіб пізнання навколишнього. У грі дитина розвивається фізично, у неї виховується кмітливість, працьовитість, ініціатива. З допомогою ігор вихователь здійснює сенсорне виховання дітей, розвиває пізнавальні процеси (допитливість, розуміння взаємозв’язку найпростіших явищ тощо). Він використовує гру як засіб розвитку мислення, мови, уяви, пам’яті, розширення і закріплення уявлень про навколишнє життя. Враховуючи, що гра є провідною діяльністю дітей дошкільного віку, то в дитячому садку гру можна використовувати в освітній діяльності, в ході режимних моментів, в самостійній діяльності дітей.

А як використовувати ігри в домашніх умовах?

«Ігри на кухні»

Використовуючи гру, при організації повсякденних домашніх справ, можна навчити малюка багато чого корисного і цікавого.

Наприклад, при приготуванні обіду можна на кухні пограти з дитиною в такі ігри:

Завдання на розвиток дрібної моторики:

• розсортувати білу і червону квасолю;
• викласти з квасолі яку-небудь фігуру, цифру, букву, слово...;
• в мішечок покласти крупу (рис/гречка/горох) і дрібні іграшки з кіндер-сюрпризу. Вгадати на дотик знайдений в мішечку предмет;
• порахувати скільки столових (чайних) ложок рису увійде в чашку, банку...

Дитина дуже рада хвилинам, подарованим їй батьками в грі. Спілкування в грі не буває безплідно для малюка. Чим більше випадає дорогих хвилин у товаристві близьких йому людей, тим більше взаємини, загальних інтересів, любові між ними в подальшому.

Фантазуйте і грайте на здоров’я!

Щорічно 23 серпня відзначають День Державного Прапора України. 🇺🇦🇺🇦🇺🇦Наш синьо-жовтий прапор є символом гордості, cвободи і незалежності, слави і відродження України. Під цим стягом український народ утверджував споконвічну мрію про державність і незалежність. Його кольори – блакить неба й неосяжне пшеничне поле символізують прагнення до мирного життя і велику працю наших людей.
Ми вшановуємо усіх тих, хто пожертвував життям за незалежність України, із вдячністю згадуємо захисників України, які продовжують боротьбу за вільну самостійну Українську державу.
Нехай серця наповнюються гордістю за нашу Батьківщину, а синьо-жовті прапори майорять у всіх частинах світу, символізуючи нашу єдність у зміцненні суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України!💙💛

З Днем Конституції України! 🇺🇦
Навіть у час війни, ми пам'ятаємо про цінність нашої Конституції - про свободу, демократію та права кожного українця. Нехай вона надихає нас на перемогу, розвиток і процвітання нашої країни.