Забезпечте холодильники термометрами для контролю температурного режиму зберігання

Дотримуйте температури +4°С або нижче в холодильнику та не вище -4°С у морозильній камері

Тримайте закритими дверцята холодильника та морозильної камери, коли немає світла*

Помістіть контейнери із замороженою водою в холодильник, якщо світла немає понад 4 год

Придбайте сухий або блоковий лід та зберігайте його в морозильній камері

Зберігайте продукти харчування, які швидко псуються, у термоконтейнері або термопакетах із холодоелементами, на балконі за мінусової температури, у погребі чи підвалі в закритих ємностях

Намагайтеся не куштувати їжі, під час зберігання якої не дотримували відповідних температурних умов

Позбудьтеся їжі, якщо виникли сумніви щодо її безпечності через незвичний запах, колір, консистенцію, текстуру

Уникайте подальшої реалізації продуктів харчування, які швидко псуються, якщо вони зберігалися в холодильнику за температури вище +15°C протягом 4 год або довше

Готуйте страви в невеликій кількості, щоб спожити їх у день приготування і не залишати в холодильнику на наступний день

Уникайте повторного заморожування продуктів харчування

Намагайтеся не закуповувати продукти харчування, які швидко псуються, про запас

Заготовляйте ті продукти харчування, які не потребують спеціальних температурних умов зберігання або найменше втрачають якість без холодильника

Споживайте лише після повторної термічної обробки охолоджені страви, під час зберігання яких дотримували відповідних температурних умов

Приділяйте особливу увагу харчовим якостям заправлених салатів, паштетів, супів-пюре, супів молочних, соусів, млинців із м’ясом або сиром кисломолочним, січених виробів із м’яса, птиці, риби

* Продукти харчування залишаються безпечними 4 год у холодильнику, 48 год — у повній морозилці, 24 год — у напівпорожній морозильній камері.

Секрети дружби, або Як допомогти дитині подружитися з однолітками

Нерідко друзі дитинства стають вірними супутниками на все життя. Утім, не всі діти з легкістю налагоджують контакт з однолітками. Часто вони потребують підтримки дорослих. Тому запам’ятайте ці шість правил.

Навчіть дитину знайомитися. Поясніть дитині, що під час знайомства чимало залежить від настрою та виразу обличчя. Тому не варто бути відлюдькуватим, супитися або соромитися. Якщо на пропозицію познайомитися дитина отримала відмову, не дозволяйте їй впадати у відчай. Натомість запропонуйте повторити спробу трохи пізніше.

Поділіться досвідом. Продемонструйте дитині всю змістовність та привабливість дружніх взаємин — розкажіть про своїх друзів дитинства, про те, у які ігри ви грали, як проводили разом час, які спільні секрети мали, як сварилися й мирилися. Поговоріть з нею про те, що таке дружба, у чому її цінність для дітей і дорослих.

Спонукайте ділитися. Якщо дитина ревниво ставиться до своїх речей, поясніть їй, що на прогулянку не обов’язково брати найулюбленіші іграшки, а тими, які взяла, потрібно ділитися. Запропонуйте їй пригостити дітей на майданчику цукерками, яблуками чи печивом.

Створіть умови для побудови взаємин. Організуйте для місцевої дітвори спільне заняття — гру в футбол, запуск повітряного змія, похід у театр, кіно чи зоопарк. Діти отримають чимало приємних емоцій, у них з’являться спільні теми для розмов.

Підтримуйте ініціативу. Не говоріть «ні», якщо дитина хоче запросити в гості когось з однолітків.

Подбайте, аби серед іграшок обов’язково були ті, з якими весело та цікаво гратися в компанії. Не лінуйтеся приєднатися до дитячих ігор, проте не займайте лідерську позицію.

Кожна дитина відчуває природну потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім'ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов'язковим, a й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому і дошкільному віці повинна асоціюватися з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із найбільшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати. У фізичному вихованні дітей в сім'ї можуть бути використані різні форми роботи – від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окремому виді спорту). Можна рекомендувати такі форми роботи з фізичної культури:

∙ ранкова гігієнічна гімнастика;

∙ ранкова спеціалізована гімнастика;

∙ фізкультхвилинки;

∙ заняття із загальної фізичної підготовки;

∙ самостійні тренувальні заняття;

∙ участь у змаганнях;

∙ прогулянки (лижні, велосипедні, піші);

∙ процедури для загартування;

∙ туризм;

∙ рухливі і спортивні ігри.

Саме ви як батьки знаєте найкраще свою дитину. Ви знаєте чому він посміхається, радіє, а чому навпаки сторониться, боїться, що приносить йому дискомфорт.  Саме ви  як батьки (мама і тато) є найближчі  для вашої дитини і він вам довіряє на всі 100 %.

   Сім’я дитини з освітніми особливими потребами є її першим соціалізуючим  інститутом. Процес дорослішання дітей такої категорії проходить з великими труднощами та у дещо сповільненому темпі,  його також можна розділити на етапи:

   І етап соціалізації – входження дитини в соціум. Першою сходинкою є адаптація її в сім’ї. Успішність цього процесу залежить від того, наскільки адекватно члени родини реагують на проблеми  дитини і допомагають у їх подоланні. Виникаючі труднощі – результат неправильної позиції батьків  та інших членів сім’ї.

   ІІ етап соціалізації – це перебування дитини у спеціальному закладі. Важливу роль має відіграти такт педагогів, повага до дитини з особливими освітніми потребами. Завдання батьків налаштування дитини на перебування у закладі. Знову ми бачимо важливість нових змін у  житті дитини виконують члени родини.

   ІІІ етап  соціалізації – адаптація дитини та її сім’ї власне у суспільстві, (пошук інших сімей з подібними проблемами, встановлення контактів, пошук своєї «соціальної ніші»).

   Гармонійна сімейна атмосфера розцінюється як корекційне середовище для дитини.