В умовах становлення української держави патріотичному вихованню належить пріоритетна роль. Наша Україна – молода держава, перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до свободи й демократії, національного відродження, цивілізованої, соціально зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства.

Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у молоді громадянсько-активні, соціально значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, і, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави. У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни.

Головним завданням патріотичного виховання є формування патріотизму, а на сучасному етапі становлення української державності ця проблема набуває особливого значення.

Проблема патріотичного виховання завжди займала одне з провідних місць у вітчизняній педагогічній та філософській думці. У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє. Як результат ефективного патріотичного виховання у молоді чітко формується патріотизм. Патріотизм виявляється в практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів. Патріотизм – соціально-історичне явище. Патріотичні почуття українського народу є емоційним аспектом національного державницького світогляду, що включає почуття належності до України, її історії, віру в майбутнє своєї держави. Найвищою формою патріотизму виступає почуття любові до Батьківщини, готовність терпіти муки й навіть іти на смерть заради неї. Виховання громадян України носить національний характер, базується на національних традиціях українського народу, є ідейною силою національної свідомості. Сучасна модель виховання враховує особливості сьогодення, оскільки цього вимагають соціально-економічне становище країни, моральний і духовний стан українського народу, подальший розвиток культури, науки.

Однією з найскладніших тем у сфері психічного здоров’я є самогубства, особливо коли йдеться про ризик дитячих суїцидів. Страх того, що розмова може підштовхнути до дії, нерозуміння, як спілкуватися на тему самогубства, і власні переживання часто заганяють у глухий кут навіть найвідповідальніших дорослих. Через це дитина може залишитися наодинці з власними страхами та переживаннями.

Центр громадського здоров’я та БФ «Голоси дітей» підготували детальний опис можливих ознак суїцидальних думок у дитини, поради щодо підготовки до розмови про це та номери, за якими можна отримати підтримку фахівців.

Загальні ознаки того, що дитина може переживати суїцидальні думки

Відчуття безнадійності та безпорадності. Дитина може часто говорити про відчай, безнадійність або власну нікчемність. Їй може здаватися, що з її проблем немає виходу. Також вона може висловлюватися на теми смерті, самогубства чи безнадійності у своїх письмових роботах або творчому самовираженні. Доволі часто діти можуть говорити: «Без мене всім стане краще» тощо.

Життя — це безцінний дар,

який дається людині

при народженні і те, як людина

розпорядиться ним,

залежить від неї самої.

                                          Сократ

Охорона дитинства в Україні — загальнонаціональний пріоритет, мета якого забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток особистості.

        У сучасному світі збільшується кількість дітей, які потребують особливої уваги. Це діти, для яких характерні:

• негативна поведінка;
• схильність до злочинності;
• відхилення у психічному розвитку;
• схильність до суїциду.

На сьогоднішній день склалася така ситуація, що підлітки проводять за комп'ютером дуже багато часу, забуваючи часом про все.

Термін «комп'ютерна залежність» визначає патологічна пристрасть людини до роботи або проведенню часу за комп'ютером. Вперше про комп'ютерної залежності заговорили на початку 80-х років американські вчені. У наш час термін «комп'ютерна залежність» все ще не визнаний багатьма вченими, що займаються проблемами психічних розладів, однак сам феномен формування патологічної зв'язку між людиною і комп'ютером став очевидний і набуває все більшого розмаху. Крім комп'ютерної залежності, виділяють деякі споріднені види залежностей: Інтернет-залежність і ігроманія, які, так чи інакше, пов'язані з проведенням тривалого часу за комп'ютером.

Шанувальниками комп'ютерних ігор в основному є підлітки та люди молодого віку. Однією з особливостей сучасних комп'ютерних ігор є розвинене звукове та відеосупровід, які можуть створити відчуття реальності і на час відсторонити користувача від сприйняття навколишнього світу.створити певні емоційні навантаження, яка, по суті справи і лежить в основі більшості випадків патологічної прив'язаності до ігор.

Причини комп'ютерної та інтернет-залежності серед дітей та підлітків.

На сьогоднішній день проблема взаємодії людини й комп'ютера є однією з актуальних.Комп'ютер виконує широкий діапазон завдань: програвання музики й радіо, відображення кінофільмів і телевізійних каналів, фіксація текстових наробітків, відображення текстів, графічних об'єктів і анімації, виконання функцій телефону й калькулятора, відображення й надання здатності дослідження глобальних мереж і ролі в електронних іграх, а також багато чого іншого. Таким чином, перед дитиною, підлітком розкривається новий мир незліченної кількості можливостей і інтересів, який "відключає" його від справжнього миру, "перемикаючи" на себе. Але поряд з позитивними моментами при взаємодії підлітка з комп'ютером виникають проблеми, зв'язані, насамперед, із психологічними навантаженнями.

Більшою мірою залежними від комп'ютера стають діти й підлітки, що мають нестабільні й конфліктні сімейні або шкільні відносини, не прихильні ніяким серйозним захопленням. Саме вони знаходять у віртуальному світі віддушину й вважають своє перебування в мережі або успіхи в комп'ютерній грі достатніми для самоствердження й для поліпшення свого стану.

Люди мають різні шкідливі звички, які можуть формуватися ще з раннього дитинства. Помилково вважають негативними проявами лише алкоголізм, наркоманію і куріння, – їх перелік набагато більший.

У сучасному суспільстві почали загострюватись проблеми, які пов’язані з тютюнопалінням, наркоманією та алкоголем. На сучасному етапі розвитку ці звички стали дуже розповсюдженими серед підростаючого покоління, студентської молоді.

Проведене дослідження про схильність до шкідливих звичок серед студентів І курсу виявило неправильне розуміння про те, що є шкідливими звичками, що це є серйозною загрозою для здоров’я, негативно позначається на їхньому психічному і фізичному стані, стає перешкодою до успішного навчання, творчої активності і високої працездатності, що шкідливі звички стають перешкодою для нормального життя. Їх виникнення часто пов’язане з якимись незадоволеними потребами або життєвими подіями. Тому важливо розуміти механізми формування і дії шкідливих звичок, які з часом можуть перейти в залежність. А межа між шкідливою звичкою і залежністю дуже розмита і можна не помітити, як одне перейде в інше. І якщо від звички ще можна позбавитися самотужки, то  залежність від куріння, наркотиків, алкоголю майже завжди потрібно лікувати.