Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
У світі постійно відбуваються війни, напади, дискримінація, приниження. Але коли насильство чиниться поруч із нами ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства».
На своїй сторінці в Instagram лікар Євген Комаровський розповів, що робити при ракетному обстрілі, спираючись на інформацію, надану ізраїльськими колегами.
«Ця інформація рятує життя! Дякую нашим друзям із Ізраїлю, - написав Комаровський.
Що робити при ракетному обстрілі: правила поведінки
Під час тривоги необхідно зайти в безпечне приміщення відповідно до розрахункового часу, який є у нашому розпорядженні, і діяти відповідно до таких вказівок.
У будівлі
Внутрішній сходовий майданчик без вікон та зовнішніх стін. Сядьте на сходи і не стійте на прольоті. У багатоповерховому будинку перебувати мінімум на два поверхи нижче за дах. Якщо у будинку три поверхи, найбезпечніший - поверх середній.
Внутрішня кімната з мінімальною кількістю зовнішніх стін та вікон. Сядьте у внутрішній кут кімнати нижче рівня вікон і не навпроти дверей. Кухня та санвузол не є безпечним приміщенням.
Що робити?
Не піддаватись загальній паніці! Емоції змусять тебе бігти туди, куди побіжать всі, а це небезпечно для життя. Для порятунку ж потрібен здоровий глузд та самокритика, які слугують найкращими гальмами при надмірних емоціях.
Ось прості прийоми, які допоможуть не піддатись загальній паніці:
Детальніше:ТИ ПОТРАПИВ У ЕКСТРЕМАЛЬНІ УМОВИ. ЩО РОБИТИ? ПОВЕДІНКА У НАТОВПІ
Існує багато способів, за допомогою яких дитина висловлює неповагу до дорослих: сварки, зухвалість, ігнорування прохань, сарказм та інші. Якщо ви зіштовхуєтеся з такою поведінкою своєї дитини, ви не одні: це велика проблема для батьків у всьому світі.
Правда полягає в тому, що таким чином діти (особливо підлітки) намагаються вирішити свої проблеми. Зіштовхуючись із правилами й обмеженнями, діти відчувають безсилля, і за допомогою зневажливого поводження вони намагаються знову отримати контроль над ситуацією. Якщо їм вдається спровокувати суперечку з вами, вони опиняються у виграшному становищі, адже тепер ви сперечаєтеся про їх повагу до вас, а не про необхідність дотримуватися розпорядку або виконувати домашнє завдання.
Причини такої поведінки полягають у тому, що дитина росте й більше не вважає себе маленькою. Підлітки схильні прагнути свободи, й зневажлива поведінка – один із способів виразити це. Так, важливо дозволяти підлітку виражати своє прагнення до незалежності, але при цьому потрібно вказувати йому на те, що його поведінка зухвала, вона принижує й завдає болю іншій людині.
Детальніше:Підліток поводиться зухвало: як виправити ситуацію?
Поступово привчаючи себе до пауз, ми повертаємо собі цікавість, творчість і контакт із собою.
Нашим дітям складно витримувати нудьгу. Вони звикли, що їх розважають, або самі постійно шукають стимули, заняття, які б заповнили порожнечу, зняли напругу. І це серйозно та навіть небезпечно. Уміння витримати нудьгу може взагалі бути схожим на вміння витримати напругу.
Хто ми і які ми, коли залишаємося наодинці із собою? Без постійних завдань і занять? Що з нами відбувається у таких паузах? Коли ми не зайняті спеціальними спрямованими діями та активностями, коли ми самі із собою — такі, які є, — ми в контакті із собою і «витримуємо себе» чи біжимо в роботу, до інших, у соцмережі?
Сучасні діти, перестимульовані мультфільмами, гаджетами, різними інтелектуальними заняттями, які часто не вміють займати себе, дуже тривожні. І часто ми самі не даємо їм навчитися «бути в паузі», тривожачись, коли вони відпочивають (і нічим «корисним» не зайняті), або даючи їм у руки гаджет, аби відволікти чи розважити.
Нам із дітьми можна «пробудувати» кілька шляхів:
В часі війни наші діти так потребують
нашої підтримки. Нам треба допомогти
їм давати собі раду зі стресом, змінами
в житті, зберігати стійкість – і попри усі
виклики – рости, розвиватися, вчитися...
Війна не має скасувати дитинство,
поставити на паузу розвиток, відтермінувати
навчання... Війна забрала уже стільки всього із
нашого життя – ми не маємо віддати їй більше –
нашої любові, нашої свободи, нашого щастя
(яке, як це не парадоксально співіснує з болем
втрат)... І щоб допомогти дітям, ми маємо не
забувати турбуватися про себе.
Мозок потребує достатнього та якісного сну. Сон відновлює ресурси мозку, реорганізовує пам’ять, він також вкрай важливий для здоров’я тіла. Тому пильнуйте достатній (потреба в різних людей і в різні періоди життя різна – в середньому 7-8 год.), регулярний та якісний сон.
Мозок, як і тіло, потребує здорового харчування. В цілому ті ж принципи здорового харчування, які корисні для тіла та серцево-судинної системи, діють і для мозку. Тож пам’ятайте про корисну їжу (та уникнення шкідливої), і не лише про те, що ви їсте, але коли, скільки і як. Надмір є теж шкідливим.
Споживайте їжу з уважністю, насолодою та вдячністю, і якщо є можливість – у доброму товаристві! І звісно не забувайте про достатнє вживання рідини – для мозку це також дуже важливо!
1. Спілкуйтеся зі своєю дитиною. Підтримуйте в ній віру в себе: говоріть
дитині тільки правдиві речі, давайте тільки правильні відповіді.
2. Говоріть з дитиною відверто про ваш і власні почуття.
3. Уважно прислухайтесь до того, що говорить дитина і як вона це
говорить, чи відчувається тривога, страх, занепокоєння.
4. Не припиняйте запевняти свою дитину: «Ми разом. Ми піклуємося
про тебе і будемо це робити».
Детальніше:Прості поради для батьків дітей, які відчувають тривогу та переживають стресові ситуації.
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),
Messenger @childhotline.ukraine
Instagram @childhotline_ua,
Telegram @CHL116111.
2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.